Про загибель активіста повідомляє організація “Поклик Яру”, співзасновником якої він був.
Павло загинув 18 червня від артилерійського обстрілу окупантів, коли виконував бойове завдання на Херсонщині. Чоловік був родом з Черкас, йому було 25 років.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Павло не вагався, взяв в руки зброю та відправився боронити державу.
Павла називали “Істориком”, оскільки він плекав давню історію Холодного Яру. Цю любов він мріяв прищепити молодому поколінню. Навесні 2020-го він з однодумцями придбав землю в цій історичній місцевості. Там вони побудували літній табір “Поклик Яру”, де займалися вихованням молоді та популяризували спадщину отаманів Холодного Яру. Члени організації тісно співпрацювали з 93-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ “Холодний Яр”.
“Людина, що продовжувала справу Євгена Коновальця, Василя Чучупаки, Юрія Горліс-Горського і ще багатьох відданих націоналістів. Він загинув за українське майбутнє”, — написали однодумці Добротворського.
Друзі Павла розповідали, що головним його кредо було “Життя вимагає руху”. Тому до відкритої війни він багато подорожував світом.
“Ми не прощаємось. Ти будеш жити вічно в наших образах і в продовженні спільної справи. Дякуємо за Чин, Брате”, — написала подруга “Історика” та фотографиня 24 каналу Валентина Поліщук.
Прощання з героєм відбулося 22 червня на Площі Слави у Черкасах. На його труну клали тільки живі квіти, як він просив у своєму заповіті. Провести Павла в останній шлях прийшли чимало людей. Близькі та знайомі Героя віддали йому шану, стоячи на колінах.